Валківський ліцей імені Олександра Масельського

                                         Валківської районної ради Харківської області

                                   З досвіду роботи  класного керівника   9 – В класу

                                 Валківського ліцею    імені Олександра Масельського

                                                  Ліференко Людмили Іванівни

                                                                           2015 рік

             Досвід приходить не зразу, його набувають з роками.                 

      Бути класним керівником – дуже відповідальна і важлива місія. Як організувати свою роботу з класом, із чого розпочинати, як завоювати довіру й повагу учнів, як працювати з батьками – такі й безліч інших питань виникають у вчителя, який починає працювати класним керівником.

     Я працюю вчителем у  школі з 1976 року, і весь  цей час  була  класним керівником.  Кожного разу, починаючи знайомство з новим класом, хвилююся, як вперше. Зараз я класний керівник у 9-В класі. Це мій сьомий випуск. Можливо, мій досвід роботи допоможе комусь і з Вас, дорогі колеги. Буду рада поділитися з Вами своїми напрацюваннями.

     Свою роботу класного керівника починаю з попереднього  знайомства з майбутнім класом ще до початку навчального року. Коли діти навчаються в четвертому класі, домовляюся з учителем початкових класів, коли можна прийти в клас на урок, спостерігаю за тим, як діти слухають учителя, прислухаюся до методики проведення уроку вчителем, щоб зрозуміти, як учитель спілкується з дітьми. Звичайно, як класного керівника, мене цікавить і те, як діти проявляють себе у позакласній роботі. Тому обов’язково буваю на їхніх мистецьких проектах «Давайте познайомимось»,  «Мама, тато і  я – спортивна сім’я» ,«Таланти моєї родини», і спостерігаю за дітьми і їхніми батьками. Потім знайомлюся з особовими справами учнів, обов’язково у вчителя початкових класів узнаю інформацію про кожну дитину: про її здібності  і   уподобання, стосунки в класі, про друзів поза школою, стан здоров’я, дізнаюсь  і адресу учня, склад сім’ї, професії батьків, матеріально-побутові умови, взаємини в родині та ін. Ці відомості допоможуть у подальшій роботі з класом.

      На пробному зборі знайомлюся з дітьми і їхніми батьками (вони, як правило, приходять всі) вже на «своїй території». Спочатку стисло розповідаю про себе і свою родину, а потім пропоную учням, які бажають, розповісти про себе, не наполягаючи на обов’язковій розповіді. Уважно і зацікавлено  вислуховую дітей, щоб вони відчули мою прихильність. І багатьом учням хочеться про себе розповісти.  Так , вже на першій зустрічі з вихованцями здійснюється «контакт».

      У кожного вчителя є свої форми і методи роботи з класом.   На початку кожного навчального року я визначаю мету і завдання по згуртуванню дитячого колективу, формуванню в учнів пізнавальних інтересів, розвитку творчої активності, самостійності, творчого ставлення до навчання й підвищення успішності, прищепленню доброзичливих, дружніх відносин між дітьми, розширенню їхнього кругозору, вивченню індивідуальних особливостей учнів на основі діагностування й анкетування. Намагаюся сприяти тому, щоб зміст та форми колективної діяльності допомогли кожному учню знайти себе, самовизначитися. З цією метою проводжу в класі тематичні виховні години, диспути на питання, які цікавлять учнів, анкетування, тестування. У мене велика кількість розроблених виховних годин, бесід, анкет, тестів.

      У нашому навчальному закладі працює хороший практичний психолог Князєва Світлана Анатоліївна. Вона надає відчутну допомогу класним керівникам у складанні аналітичних довідок про клас, виявляє за допомогою психологічних  тестів , тренінгів та індивідуальних консультацій і різних форм і методів педагогічних спостережень індивідуальні особливості учнів, допомагає у складанні психолого-педагогічних характеристик учнів,проводить з учнями вправи на розвиток психологічної чутливості й навичок переконувального впливу, тренінг на емпатію. Наприклад, «Назустріч одне одному», коли  учні, стоячи обличчям одне до одного, з’єднують долоні з долонями партнера, потім одночасно роблять крок назад, не відпускаючи долонь. При цьому між партнерами постійно існує контакт очей і долонь.

Гра вчить довіри, допомагає встановити оптимальну дистанцію під час спілкування, контакту, показує,наскільки важлива під час спілкування підтримка.

   Робота з батьками – один із основних і найскладніших напрямів роботи класного керівника. Тому в  становленні та розвитку учнів спираюсь на допомогу батьків. Важливим питанням є стан виховання дітей у сім’ї. У роботі з батьками використовую, крім загальних батьківських зборів, індивідуальні батьківські збори, на які запрошую тих  батьків, які не можуть відвідувати збори з якихось причин, індивідуальні бесіди, не обмежені часовими рамками, індивідуальні консультації з питань навчання і виховання.

Під час проведення батьківських зборів моделюю педагогічні ситуації , які б допомогли батькам розв’язувати родинні конфлікти, що виникли під час спілкування з дітьми.

     У практику роботи впроваджую мету про єдність шкільного та родинного впливу на розвиток творчої активності дитини, для цього використовую родинні свята, поїздки, походи до лісу.

    Особливо в 5 класі необхідно  запрошувати батьків на всі заходи, які проводяться в класі. Я практикую на початку року і після останнього дзвоника похід до лісу. Батьки із задоволенням відгукуються на цю пропозицію.  Необхідно не просто сходити в ліс, а продумати дозвілля дітей так, щоб вони «розкрилися»: які ігри їм подобаються, хто з ким контактує, запропонувати зібрати букет з осінніх  листочків чи квітів, згадати цікаву пригоду їхніх походів у молодших класах,  запропонувати дітям провести цікаву гру, дізнатися, чи вміють діти в поході допомагати однокласнику,якщо в нього важкий рюкзак, чи поділяться водою або їжею, чи вміють бути в «команді» і т.п.Якщо в похід у 5 класі піде декілька батьків, вони допоможуть і в проведенні дозвілля, і в приготуванні каші, та й слідкувати в лісі за дітьми буде легше. І про батьків багато можна дізнатися у неформальній обстановці. Я вважаю, що це саме ті оптимальні умови для формування особистості, спрямовані на вільне розкриття здібностей учнів, вивчення нахилів та інтересів. Звичайно, коли діти дорослішають, їм вже хочеться вирватися з-під опіки і контролю батьків. Тому у 7-8 класах вже в одноденні походи ходимо без батьків. Скажу відверто, що учні з великим задоволенням ходять в одноденні походи і в старших класах.

       Ще добре, коли можна організувати туристичні поїздки. Це дуже згуртовує клас. Учні привчаються до організованості, отримують досвід відповідальності за себе й інших.              

       Значними складовими виховної роботи є естетичне та духовно-моральне виховання. Учням подобається, коли вони можуть проявити свої здібності, про які не знають однокласники. А особливо, коли їх в цей час бачать батьки.

 Я проводжу в середніх класах «Лицарський турнір», в якому обов’язково беруть участь всі учні класу. Для хлопчиків разом з дівчатками готуємо конкурсні завдання. Це можуть бути і традиційні: пришити ґудзик чи почистити картоплю і особливі: заплести косу сестрі (однокласниці), приготувати бутерброд, зробити комплімент матусі.  Дівчатка готують для однокласників ігри та  художні номери. Батьків теж залучаю до цього дійства. Після турніру – традиційний «солодкий» стіл, до якого вдома готуються тістечка і чай.                                   

      До 8 Березня в 5-6 класі готуємо «Свято для мам і бабусь», або «Чарівна панночка» для дівчаток. Приходять всі бажаючі, навіть беруть своїх молодших братиків і сестричок. Діти не лише готують для них привітання і свої виступи, а й разом з матусями чи бабусями проводять конкурси, дівчатка вчаться бути вмілими господарочками, готують салати і вчаться сервірувати стіл, змагаються в інтелектуальних конкурсах.                         

      У нашому ліцеї щорічно проводяться мистецькі проекти для учнів середніх і старших класів.

      У 5 класах – це «Лети, наша пісне!»,  у 6-7 класах – танцювальний конкурс «Кришталевий черевичок»,  у 8 класах – проект «Україна – моя країна», у 9 класах – «Хто є хто?», у 10-х класах – «Нумо, дівчата!», в 11-х класах – «Нумо, хлопці!».                 

     Я розповім, як готуюся до цих проектів я зі своїм класом. У 5 класі – «Лети, наша пісне!». По-перше, це вибір пісні. Не всі учні вміють співати. Тому для тих дітей, які не вміють чогось, обов’язково треба придумати роль. Ці діти можуть танцювати на фоні пісні, яку виконують учні, що вміють співати.                     

Звичайно, добре, коли в класі є батьки, які вміють шити. У мене в класі декілька мам, які до всіх мистецьких проектів шиють костюми. Це Буряк М.В., Ліннік С.І., Подпорінова Н.О., Хміль С.О., Буряк О.П. Вони не просто шиють костюми для всіх дітей класу, а роблять це безкоштовно, батьки платять лише за тканину. Це яскраві костюми, чудові виступи всі пам’ятають довго.

Нас запрошують на всі шкільні свята і навіть на міські. Діти із задоволенням демонструють свої таланти.                 

        Можна також запропонувати дітям «Тиждень хлопчиків» і «Тиждень дівчаток». Кожного дня це буде якесь нове завдання: день ударного навчання, , день смакоти, день улюблених занять, день компліментів та інші. А в кінці тижня відзначити  обов’язково всіх дітей  Подяками. Я їх виготовляю сама (демонстрація Подяк).

        Ще в кінці навчального року я всім учням класу вручаю Подяки за їхню участь у житті класу. Не забуваю і про Подяки батькам, які відповідально ставляться до виховання своїх дітей і допомагають у підготовці й проведенні класних заходів.

      У 6-7 класах учні готуються до танцювального конкурсу «Кришталевий черевичок». Знову ж треба придумати ролі для всіх учнів класу. Танець повинен бути сюжетним, тому для кожної дитини можна знайти гідне місце у дійстві. Наприклад, дітям, які не танцюють, запропонувати ролі варти короля, писарчука, пажів тощо.

        У 6 класі мої учні готували танець «Придворні примхи».              

        У 7 класі – танець «В гостях у Пеппі Довгої Панчохи».               

        У 8 класі, в минулому навчальному році, започаткували новий проект - «Україна – моя країна», у якому теж брали участь усі учні класу. Ми готували презентацію про сім чудес

 України. Цей проект сприяв національно-патріотичному вихованню учнів, а також умінню виступати у ролі ведучих, готувати презентації і вміння їх презентувати.          

     У цьому навчальному році готуємо мистецький проект «Хто є хто?», де учні 9-х класів будуть презентувати свої класи, готуючи відео, танці, художні номери, демонструють себе як колектив.

     Я працюю з класом, починаючи з 5 класу і до випускного. Сім років спільних справ згуртовують класний колектив, викликають бажання у кожної дитини проявити себе. Подобається учням відзначення «Дня іменинника», до якого також готуються цікаві конкурси, завдання для іменинників, привітання.

                     Це День іменинника, коли кожен учень класу

            подарував імениннику  свій малюнок з побажаннями             

   На останньому дзвонику вручаю учням Подяки за активну участь у житті класу і ліцею. Бажано, щоб кожен учень отримав Подяку .            

    Формуванню колективу, крім творчих справ, сприяє й регулярне анкетування з актуальних тем: «Що тобі подобається у взаєминах дітей у класі?», «Що не подобається?», «Що таке дружба?» та ін.. Виховні години, які я проводжу регулярно щотижня, теж сприяють формуванню колективу.

     А ще у кожного учня класу є папка (як зараз модно називати – портфоліо), яка поповнюється щорічно. Я пропоную вам познайомитись з декількома з таких   портфоліо. Також ведеться щорічний класний альбом, де зібрані фотографії найяскравіших моментів шкільного життя.

    Виявити організаторські здібності учнів і ставлення до суспільно корисної праці  можна і працюючи на пришкільних квітниках.                     

        І здійснюючи екскурсії по визначних місцях рідного краю.                  

     Мені подобається бути класним керівником: весь час у творчому пошуку, серед дітей не лише на уроках , а й у позаурочний час. Навчаю дітей і вчусь у них. І хоча не завжди  класи дістаються такі, в яких би було легко працювати, але мені завжди дістаються хороші діти, яких я люблю, з якими із задоволенням працюю, до яких  шукаю ключик, що допоможе відкрити дитячу душу. Тому глибоко переконана, що основна роль  у згуртованості класного колективу належить класному керівникові.