Сценарій літературного вечора

                                 «Вічна загадка любові»

                               (На фоні музики  Vangelis )

♦ Добрий вечір, шановні друзі! Ми раді вітати вас на нашому традиційному вечорі, присвяченому величному і красивому почуттю – коханню.

♦ Сьогодні ми поговоримо про кохання, в якому купалися красиві, талановиті люди і зуміли пронести це високе почуття, не розплескавши на бурхливих, важких дорогах життя жодної краплини.

♦ Їхня світла, як зоря, любов народила високу , натхненну поезію і прозу, які напувають чарами кохання читачів і слухачів, підносять, окрилюють, навчають берегти це найвище з людських почуттів як зіницю ока, як безцінний скарб. А саме в цьому й полягає життєва мудрість.

♦ Сьогодні ми забудемо про все, відкладемо всі  проблеми на потім і поринемо в дивовижний світ почуттів.

♦ Кохання – незбагненне почуття. Іноді воно наділяє милістю двох, а потім зникає. Обставини життя виявляються сильнішими. як сталося з героями п’єси М.Старицького !ОЙ, не ходи, Грицю, та й на вечорниці».

♦ Сцена  з твору «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці».

♦ Любов стояла і стоїть біля витоків життя, робить добро, стверджує в людині людське, вивищує нас перед злом.

♦ Бо любов над усе терпелива,

Лагідніша за все,

На заздрісна, не спесива,

І лиха вона не несе.

Нечемною бути не може,

Останнє віддасть для людей.

Не мстить, не лютує вороже.

Любов незлобливо іде.

♦ Коханням хворіли у всі часи. Тому про нього так багато написано й сказано. Але повторень немає, тому що неповторні самі люди, і кожне кохання особливе, прекрасне і величне.

♦ Неповторне  і величне , як ода коханню. Пропонуємо вам помилуватися дивовижним танцем у виконанні учнів 11-А класу.

♦ Танець .

♦ Про любов написано багато: це десятки тисяч рядків, продиктованих сильними і глибокими роздумами.

♦ Кохання – це рушій життя на землі, це напруження всіх сил, людських і нелюдських, подолання всіх перешкод. не існує людини, яка б не мріяла про кохання. Так було у всі часи. Було, є і буде.

♦ Свідченням того, що кохання завжди заполоняло душу людини , є велика кількість художніх творів, які дійшли до нас крізь століття.

♦ про любов написано багато, про неї складені поеми, романи, вірші, пісні... Петрарка, Шекспір, Байрон. Анна Ахматова. Марина Цвєтаєва, Максим Рильський, Ліна Костенко... цей список можна продовжувати ще і ще.

♦ У кожному творі постає перед нами людина зі своїми радощами і  сумом, нескореністю і покірністю, болем і щастям. Та чи все сказано? звичайно, ні. У кожної людини своє життя, свій  світ зі своїм неповторним коханням. як було у Марусі Чурай.

♦ Літературно-музична композиція за поемою «Маруся Чурай».

♦ Ми пропонуємо вам погортати сторінки світової культури і літератури. Історії, що постають перед нами, допоможуть зрозуміти життєдайну силу найвищого почуття.

♦ До одвічної теми кохання завжди  зверталися поети і художники, композитори і скульптори, драматурги і філософи, письменники і барди.

(Звучить музика Ференца Ліста).

♦ У 1848 році угорський композитор Ференц Ліст залишив маєток Воронинці, поблизу Єлисаветграда, де він гостював на запрошення Кароліни Вітгенштейн. Молода жінка справила на композитора неабияке враження і стала його вірою. надією, любов’ю.

♦ У вересні 1847 року Ференц Ліст приїжджає до Єлисаветграда. щоб дати декілька концертів і отримати дозвіл на розлучення Кароліни з князем Сайн-Вітгенштеймом. Але цар Микола І відмовив композитору.

♦ У день народження Кароліни у 1885 році Ференц Ліст подарував Кароліні 12 симфонічних поем.

(Звучить симфонія Ф. Ліста).

♦ Пісня «История любви».

♦ Це сталося восени 1626 року. В один із вечорів у наймоднішому літературному салоні княгині Зінаїди Волконської польський поет Адам Міцкевич познайомився з 19-річною Кароліною Янош. Мине рік, і вони переконаються. що їхнє кохання зародилося саме того вечора. Міцкевич запропонував їй одружитися, але рідні дівчини були проти цього шлюбу – поляк у засланні, до того ж бідний.

♦ Кароліна Янош пише листи Міцкевичу до Петербурга. але вони так білбше ніколи і не зустрілися. вона вийшла заміж, стала письменницею, але не була щаслива. Пам’ять про Міцкевича супроводжувала її все життя.

♦ Скільки б не минуло років, кохання, якщо воно справжнє, не минає. Найпрекрасніші спогади завжди живуть у серцях закоханих.

♦ Пісня про кохання.

♦ Історія людських почуттів – історія сходження до все більшої людяності. Адже усяке сильне переживання відображається у слові. І це не дивно, бо саме кохання надає людині сили, як надало воно героям твору І.Карпенка-Карого «Мартин Боруля».

♦ Сцена з твору «Мартин Боруля».

♦ І справді, закохані заново відкривають для себе красу та неповторність навколишнього світу, а своїх обранців ідеалізують. Той, хто кохає, бачить у коханому те, чого не бачать інші, «не засліплені любов’ю « люди.

♦ Людське серце любить більше, ніж одну людину. Щоб знайти справжнє кохання, необхідно спочатку знайти справжнього друга.

♦ Кохання – це не кохання, якщо воно дається з умовами. Особливі умови ставив, обираючи собі дружину, Карпо,  герой твору І Карпенка-Карого «Кайдашева сім’я». Таке обрання судженої може стати початком довготривалої війни невістки з свекрухою, як і сталося у сім’ї Кайдашів.

♦ Сцени з твору Карпенка-Карого «Кайдашева сім’я».

♦ Найсильніше людське почуття – кохання. А література людина для того й існує, щоб передавати різні відтінки кохання, заради якого людина і народжується.

♦ В ім’я коханого чи коханої людина прагне стати чистішою, в ім’я любові вона здійснює подвиги, а не намагається обдурити чи перехитрити когось, як це зробили герої твору Ільфа і Петрова «Дванадцять стільців»

♦ Сцени з твору «Дванадцять стільців».

♦ Молодці! ну молодці вчителі! Так змогли перевтілитись у героїв твору Ільфа і Петрова!

♦ Прекрасно, що у нас є свято закоханих, яке дає шанс нам, чоловікам, іще раз сказати  жінкам про нашу любов і повагу до них. а це ніколи не буває зайвим. бо коли про це забути. можна потрапити  в ситуацію, в якій опинилися  герої п’єси О.Коломійця «Фараони».

♦ Сцени з п’єси «Фараони»

♦Немало треба часу, щоб переконатися, що те перше почуття, яке вами володіло, то не тимчасове захоплення. а справжнє кохання, правдиве і світле.

♦ Якщо вам не пощастило сьогодні, то пощастить згодом: прийде справжеє кохання, тільки його квапити не слід.

♦ Кожен вік має свої проблеми і страждання. В юному віці вонидошкульніші, ніж у дорослому. Закохуйтесь, але не страждайте, можливо, ви будете потім сміятися зі своїх сліз.

♦ Можливо, це перше кохання буде підготовкою до вашого великого кохання, яке ви збережете і пронесете через усе життя. Адже світ кохання живий, він вічний.

♦ Тож чекайте цього милосердного вічного вогню з вірою  в диво, у вічну загадку любові.

♦ Наш вечір  закінчений. Нехай тепло нашої зустрічі ще довго зігріває ваші серця.

♦ Нехай об’єднує випускників усіх поколінь вальс. написаний випускником Валківської середньої школи 1958 року Анатолієм Гурою А я запрошую всіх учасників вечора піднятись на сцену.

♦ Фінальна пісня

                                                  2011 рік

             Підготувала вчитель світової літератури

              Валківського ліцею ім. О Масельського

                        Ліференко Людмила Іванівна