Сценарій літературного вечора

                        «Світ починається з любові»

(Звучить музика. Ведучі запалюють свічки на сцені).

♦Всё начинается с любви...

Твердят: «Вначале было слово...»

А я провозглашаю снова:

Всё начинается с любви!

Всё начинается с любви:

И озаренье, и работа,

Глаза цветов, глаза ребёнка –

Всё начинается с любви.

С любви! Я это точно знаю.

Всё, даже ненависть – родная

И вечная сестра любви.

Всё начинается с любви:

Мечта и страх, вино и порох,

Трагедия, тоска и подвиг –

Всё начинается с любви...

Вина шепнёт тебе: «Живи...»

И ты от шёпота качнёшься,

И выпрямишься, и начнёшься.

Всё начинается с любви!

     ♦Світ починається з любові!..

Нехай вона й продовжить світ!

Нехай усі, хто з нами, знову

Пізнають радість й щастя зліт.

Нехай в полон візьме кохання,

І кожен з нас відчує сам,

Як почуття це нове й давнє

Життя наповнить змістом нам!

  ♦Доброго вечора, дорогі наші вчителі, учні а також гості. Сьогодні – День Святого Валентина, чи не єдиний день ангела, який стосується всіх, бо це день закоханих. І святкують його всі, незалежно від того, яке ім’я носять.

  ♦Давайте знайомитись. Я – Олександр. У мене найпоширеніше ім’я серед хлопців нашої школи. В 9-11-х класах навчається 17 Олександрів. Значення цього імені – «мужній захисник людей». Ним можуть називати і дівчат. Походить воно з грецької. Саня, Саша, Сашуля, Шура, Алік. Його носили відомі в історії люди – Македонський, Невський, Пушкін.

  ♦А я – Вікторія. В мене теж найпопулярніше ім’я серед старшокласниць. Вікторій навіть більше, ніж Олександрів – 18. А означає воно в перекладі з латинської – «перемога». Зменшувальні від Вікторії – Віка, Вікуся, Вікочка.

  ♦Я – Тетяна. На серед учениць 9-11-х класів 15. Я вдячна Пушкіну, який дав цьому імені друге дихання. Означає воно «встановлювати, влаштовувати». Походить з латинського Татіус – імені легендарного сабінського царя, співправителя Ромула. Зменшувальні від Тетяни – Таня, Танечка, Тетянка, Танюша.

  ♦А я – Сергій. Сергіїв теж 15. Моє ім’я походить від римського родового Сергійус, що означає «високочтимий, високий». В характері Сергіїв проявляються мужні риси.

  ♦Ми спробували порахувати імена у нашій старшій школі. Це цікава статистика. Як ви вже зрозуміли, найпоширеніші імена Олександр і Вікторія, на ІІ місці – Тетяна і Сергій, на ІІІ – Юлія, Віталій і Андрій – їх по 13.

  ♦Ім’я Дмитро мають 11 хлопців, Ірин - 12, Світлан – 11, Ігорів, Олен, Марин, Алін – по 9, Юріїв, Олексіїв та Максимів – по 8, Катерин – 7, Євгеніїв та Анн – 6, Лілій, Ольг та Наталій – по 5.

  ♦Зате лише одна Валентина, Уляна, Майя, Ніна, Тамара, Олеся, Анета, Валерія, Віолетта, Лейла, Рена, Лариса, Ельміра, Діана.

  ♦Один серед старшокласників Валентин, Руслан, Борис, Ілля, Геннадій, Денис, Гіга, Едуард і Станіслав.

  ♦На сьогоднішньому святі самими шанованими серед нас, без сумніву, є Любові і Валентини. Чи є серед присутніх у залі Любові і Валентини? Підніміть, будь ласка, руки. Вітаємо вас із святом.

  ♦Прозора етимологія слова «Любов» - слов’янське  «Любава» від основи «любити». Зменшувальні – Любавочка, Люба, Любочка, Любушка, Любинка. Чоловічі – Любин, Любим.

  ♦Валентина, Валентин – латинське Валентус – «сильний, здоровий, міцний». До ХХ ст. воно було виключно іменем церковним, ним називали ченців. В ХХ ст. нестримним потоком розлилось серед людей.

  ♦День Святого Валентина почали святкувати в Англії з ХV ст. Тепер це свято всіх закоханих святкуємо і ми. 14 лютого - день смерті єпископа Валентина. І сьогодні Валентин – покровитель закоханих, зібрав нас усіх у цьому залі.

  ♦Наш літературно-музичний салон гостинно відчинив свої двері для людей, які не байдужі до прекрасного.

  ♦У наш нелегкий час, коли такі поняття, як доброзичливість, чуйність, милосердя, любов стали дефіцитом, коли все частіше руйнуються сім’ї через брак загальної культури, віри, відповідальності, невміння пронести через усе життя високе почуття кохання, ми хочемо поговорити саме про неї, про її Величність Любов.

  ♦І сьогодні ми будемо вчитися любові у чудових поетів, письменників і драматургів.

Бо любов над усе терпелива,

Любов лагідніша за все,

Не заздрісна, не спесива,

І пихи вона не несе.

Нечемною бути не може,

Останнє віддасть для людей,

Не мстить, не лютує вороже,

Любов незлобливо іде.

  ♦Кохання ждуть, про нього мріють, а буває, навіть просять золоту рибку, щоб допомогла знайти справжнє кохання.

  ♦Пісня «Рибка»

  ♦Вічне кохання – це не вигадка. Ось послухайте історію про кохання, про яке розповідається в творі «Роксолана».

  ♦Сцена з «Роксолани»

  ♦Сулейман пережив Роксолану на 23 роки. Жодного разу більше не зайшов він у гарем і зберіг вірність коханій дружині. Цей факт буквально вражає. Це ж треба було так любити жінку, щоб зневажити закони ісламу.

  ♦Крім того, він присвоїв дружині найвищий титул сер-кардинала, якого не мала ніколи жінка за всю історію Османської імперії. Коли ж Роксолана померла, кожного дня він ридав на її могилі. Заповів поховати себе поряд з коханою жінкою, що теж було заборонено традиціями – жінка не могла бути похованою поряд з чоловіком.

  ♦Червона троянда, забарвлена кров’ю Афродіти, стала всесвітньо відомим символом кохання, але кожен може обрати для себе свій символ, як герої повісті О.Купріна «Олеся» обрали коралове намисто.

  ♦Сцена із повісті О.Купріна «Олеся».

  ♦Коханням хворіли у всі часи. Тому про нього так багато написано і сказано. Але повторень немає, тому що неповторні самі люди, і кожне кохання особливе, прекрасне і величне.

  ♦Неповторне і величне, як вальс. Цей вічно юний танець закоханих.

  ♦Танець «Вальс».

  ♦Про любов написано багато: це десятки, сотні тисяч рядків, продиктованих сильними переживаннями і глибокими роздумами.

  ♦Та про любов написано мало. Мало тому, що кохання невичерпне, як саме життя. Послухайте вірш Ольги Висотської «Любовь – она бывает разной».

  ♦І скільки б не було написано про кохання – його новизна, драматизм, його чарівність, привабливість будуть невичерпні, доки живе на землі людина, доки б’ється її серце.

  ♦Кохання може бути всеперемагаючим і долати всі перешкоди, як у п’єсі Шекспіра «Приборкання непокірної».

  ♦Сцена із п’єси Шекспіра «Приборкання непокірної».

  ♦Пісня «Я не можу без тебе».

  ♦Життя – це чаша, наповнена краплинами радощів і страждань, злетів і падінь, надій і розчарувань. Розбити її – значить навіки зранити гострими осколками душу, зламати ніжну квітку, наповнену п’янким вином щастя.

  ♦Література вчить нас розпізнавати справжнє кохання від підробки, як безсмертне творіння Михайла Старицького «За двома зайцями».

  ♦Сцена з твору М.Старицького «За двома зайцями».

  ♦Вселенське кохання Володимира Сосюри не залишить байдужим нікого.

  ♦Вірш В.Сосюри «Так ніхто не кохав...»

  ♦Слухаю і думаю, який талановитий наш народ. Як уміє він оспівати кохання. І не тільки таким високим стилем, як зробив це В.Сосюра та інші поети, а й дотепно, з гумором, як у п’єсі Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці».

  ♦Сцена з п’єси Г.Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці».

  ♦Пісня «Ти мій».

  ♦Тема вірності жінки – вічна. Минають роки, століття, але вічною буде любов, вірність, відданість дівчини коханому, тому, хто готовий віддати своє життя заради іншого. Послухайте вірш Юлії Друніної «Ты - рядом».

  ♦Про кохання написано багато, адже це невичерпне почуття. І воно існує в душі людини до тих пір, поки б’ється її серце. Послухайте вірш Рільке «Згаси мій зір».

  ♦А ви були коли-небудь в опереті? Говорять, що там весело! Музика, пісні, гарні дівчата...

  ♦Ну що ж, оперета, так оперета. Тим більше, що танець, який ви зараз побачите, колись був бальним. І пройшло досить багато часу, поки він прийшов в оперету.

  ♦Танець «Канкан».

  ♦Кохання... Солодке, як мед, і гірке, як полин-трава. Серед буревіїв життя і штормів долі можуть розійтись стежки, які тільки-но з’єднались, але ніжність назавжди залишиться в серці.

  ♦Любов буває різною: щасливою і нещасною, взаємною і без взаємності, любов’ю-радістю і любов’ю-стражданням, зрадженою і навіть трагічною. Але якою б вона не була, любов завжди возвеличує людину, робить її кращою.

  ♦Кохання часто завершується шлюбом. І тоді поряд із закоханими можуть опинитися свекор і свекруха, тесть і теща. Як непросто буває знайти спільну мову, показав нам у своїй безсмертній повісті «Кайдашева сім’я» Нечуй-Левицький.

  ♦Сцена з повісті І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

  ♦Від Кайдашівської прози перенесемось у поезію найінтимнішого танцю для закоханих: у чарівне, вічне, поетичне танго.

  ♦Танець «Танго».

  ♦В одному із своїх віршів В.Висоцький сказав:

Я поля влюблённым постелю –

Пусть поют во сне и наяву! :

Я дышу, а значит – я люблю!

Я люблю, а значит – я живу!

  ♦  Свято закоханих – день, наповнений щастям, ніжними освідченнями, світлою романтикою і, звичайно ж, квітами і подарунками.

  ♦Ми вітаємо всіх зі святом – Днем Святого Валентина. Сьогодні на дискотеці ви ще матимете можливість подарувати, кому захочете, «валентинку» і сказати: «Я тебе люблю!»

  ♦Дякуємо за увагу! До нових зустрічей! Вірте в любов, живіть з любов’ю!

                                                2005 рік

             Підготувала вчитель світової літератури

                         Ліференко Людмила Іванівна