Сценарій літературного вчора

                                     «   БЕНЕФІС   ЛЮБОВІ»

• Добрий вечір, друзі! Ми раді вітати вас на традиційному літературному вечорі ,

присвяченому великому і прекрасному почуттю – коханню.

• Саме йому, коханню! Неспокійному і спокійному!

• Підступному і відданому!

• Нерозділеному і взаємному!

• Гіркому і солодкому!

• Вічному коханню присвячується наш вечір «Бенефіс любові». Адже світле почуття кохання возвеличує і окрилює. Ця тема  близька і зрозуміла  як зовсім юним, так і людям вже поважного віку.

• А розпочинаємо ми його неповторним і вічно юним вальсом, який виконають учні  11-А класу       (Вальс)

• Привіт всім закоханим!

• Для розмови про кохання у нас є кілька чудових причин.

• По-перше, наша юність.

• По-друге, вже через кілька днів настане справжня весна. А це – пора кохання.

• І нехай цей літературний вечір допоможе  вам розібратися у своїх почуттях.

• А щоб переконатися, що весна вже на порозі, пропонуємо вашій увазі ліричний танець у виконанні учнів 9-Б класу

• Кохання – одна з магістральних тем світової літератури від самого початку її існування. Чимало талановитих людей зуміли пронести це почуття через усе життя, не розплескавши на складних перехрестях долі жодної краплини. Їх світла, як зоря, любов народила високу натхненну поезію і прозу, що напуває чарами кохання, вчить берегти його як безцінний дар.

• Ці високохудожні твори  різних народів і різних часів торкаються найтонших струн душі, адже в кожному такому ліричному шедеврі – людина – зі своїми радощами й сумом нескореністю й тендітністю, болем і щастям. Кохання дарує  чарівні, незабутні миті життя, Рано чи пізно це почуття приходить до кожної людини. 

• Кажуть, що про любов сказано все, але не всіма. Тобто кожен поет чи прозаїк, драматург чи людина зовсім не причетна до літератури, у житті обов’язково «пише» свою неповторну історію кохання з тією лише відмінністю, що про особисті почуття багатьох ми ніколи не дізнаємося.

• Життя – це чаша, наповнена краплинами радощів і страждань, злетів і падінь, надій і розчарувань. Розбити її – значить навіки зранити гострими осколками душу, зламати ніжну квітку, пелюстки якої свіжі та прив’ялі, вранішні й вечірні, весняні й осінні, торкнувшись поетичного таланту, впали безцінними перлами на палітру літератури.

• Можливо, поетичні рядки допоможуть вам здобути відповідь на питання, які хвилюють закоханих. Адже усяке сильне переживання відображається у слові. І це не дивно, бо саме кохання надає людині сили.
• Вірш «І люблю, і кляну, і плачу…» Кодацька Т.

• Перше кохання відрізняється від усіх наступних тим, що такі почуття, такий стан молодій людині раніше були невідомі, і вона не тільки відкриває для себе іншу людину в її красі і привабливості, а й насамперед відкриває саму себе. 

• Перше побачення – скільки надій, радощів і злетів наповнюють душу! Очікування його наповнює п’янким вином щастя.

• Він і вона… Яким буде для них перше побачення, таке жадане і хвилююче? Від першого кохання розцвітає світ, світяться очі і горять серця закоханих, як трапилося це з героями твору    Степана Васильченка     «На перші гулі» у виконанні учнів 11-Б класу.
• А зараз ми запрошуємо на сцену інструментальний ансамбль батьків учнів 4 класу  «Чумовий оркестр»

• Кохання… Мабуть, ні про що так багато не говориться, не розмірковується, не мислиться, як про кохання. І недарма. Історія життя на землі невіддільна від історій людських почуттів.

• Кохання, народившись від ніжності, захоплення, розуміння, відкрило нескінченну цілісність людської особистості і подарувало світові гуманність, милосердя, радість, співчуття і щастя.

• Пісня «                                         «  Виконує             Войтенко Богдана

• Що знають люди про любов?

І як про неї говорити?

Немає слів, немає мов,

Щоб почуття це зрозуміти.

• Таке захоплення! Таке обожествління!

І, як вулкан, збудились почуття!

Найвищий злет і трепетне горіння

Лиш раз бувають на усе життя.

• І то не всякому, не кожному дається

Це щастя злету, мук шалена мить.

Коли у полум’ї вогненнім серце б’ється –

Не стримати, водою не залить.

           О, Боже мій! Ну дай тим людям сили,

Щоб не порвали радості струну.

А до кінця вогонь в душі носили,

Неначе пісню сонячну ясну.

• І захисти, прийди на допомогу,

Надію дай, як ниточку, тонку.

І ощаслив, одкрий у рай дорогу,

Раз дав любов їм ніжну і п’янку.

• Таку любов безмежну і безмірну

І божевільне двох сердець биття.

Кохання ніжне, неземне і вірне –

У них же усього одне життя…

• Кохання – це, перш за все, почуття. Прекрасне, величне, воно окрилює людину, надихає на вчинки, на створення шедеврів. Це незбагненне почуття, і кожен відчуває його по-своєму, В одних воно високе, а в інших – приземлене.

• І прийти воно може  навіть до таких дивакуватих героїв, як Стецько із твору    Григорія Квітки-Основ’яненка  «Сватання на Гончарівці» у виконанні учнів 11-А класу.

• Одні вважають, що тільки юнацьке кохання є справжнім, його вищим проявом. Інші – що таке кохання – дурниця, юним кохати ще рано.

• Безсумнівно, що обидві точки зору – перебільшення. Перше юнацьке кохання не можна заперечувати не тільки тому, що про нього розповідають численні твори світової художньої літератури, а й тому, що його береже пам’ять майже кожної дорослої людини.

• Якщо б ми поставили за мету прочитати все, що написано про кохання, нам не вистачило б і всього життя. Але все ж таки тема любові залишається малозвіданою. Вона невичерпна – таке багате і всебічне за змістом почуття любові, таке неповторне воно за своїм проявом, такий дивовижний його розвиток.

• Любов застає людей зненацька, до неї ніхто не готується. Непрохана і неждана, але неминуча, та, що очищає душу і наповнює її великою радістю, та, що манить і кличе за собою. Прийшла – і ти весь у її полоні.

• Вірш В.Симоненка «Вона прийшла непрохана й неждана…». Читає Коляда Роман.

• Якщо вас охопить хвилювання і серце часто і радісно заб’ється при зустрічі з тим, кого ви виділяєте з-поміж інших, не поспішайте робити висновки про своє почуття. Цілком вірогідно, що завтра ви віддасте перевагу комусь іншому.

• Там, де людина шукає насолоду тільки в красі обличчя, фігури – неминуче розчарування. Це є закоханість – почуття, направлене на задоволення своїх бажань. Чому ж наше життя побудоване саме так, що трагічне кохання виявляється найсильнішим, глибоким і пристрасним. Така вже психологія кохання: чим більше перепон на його шляху, тим могутніша внутрішня сила. Легке і щасливе почуття ніколи не зрівняється своєю напругою з трагічним.

• Пропонуємо вашій увазі сцену з п’єси Олександра Корнійчука «Калиновий гай».

• Світ тримається на любові. Любляча людина прагне виконати в першу чергу не свої бажання, а коханої людини. Справжня любов частіше за все перевіряється часом і життєвими труднощами. Перешкоди і випробування, розлука і час справжню любов посилюють, а несправжню – послаблюють. Любов надає життю змісту. Саме завдяки любові варто жити.

• Кохання! Це почуття подарувало нам велику кількість пісень, балад, поем, трагедій. Яка дивовижна сила прихована в музиці! Музика допомагає людині у найважчі хвилини і у найщасливіші миті життя.

• Пісня                                     Дудка Максим

• Любов – це величезний труд душі. Потреба в любові і здатність любити – це дві сторони однієї медалі.

•  Любов солодка, мов мед, і гірка, мов полин-трава. Серед ураганів життя і  

     штормів долі  можуть розійтися стежки, що тільки-но з’єднались, навіки розімкнуться руки, що так і не встигли сплестися…

• Але як часто можна почути – серцю не накажеш! Як бути? Однозначної відповіді немає. Не завжди вистачає сил шукати і не завжди дано знайти свою єдину любов. Але навіть за таких обставин не можна забувати, що в коханні немає місця егоїзму, бездушності, лицемірству.

• На жаль, це прекрасне почуття часто примушує людину страждати. Поруч часто можуть опинятись розлука, зрада або хтось третій…

• Ми далекі від думки, що словами можна навчити когось ставитися серйозніше до себе, до своїх почуттів, але всі  повинні знати, що кохання – це творчість найкращого, що закладено в людині.

• Пам’ятайте, що кохання не просто прекрасне почуття. Воно найтендітніше, чисте, витончене, як кришталь. І таке ж крихке: один необачний порух (не той вчинок, не те слово) – і розіб’ється, розлетиться назавжди, але рана в серці залишиться на все життя.

• Кохання  може також змінити особисте життя людини, яка вже не сподівалася на своє щастя.. Запрошуємо вас перенестися  у 80-ті роки і заглибитись у непрості стосунки великої родини, змальовані у   у п’єсі    Володимира Канівця «Віддали батька в прийми», яку підготували вчителі і випускники нашого ліцею.

• Різним буває кохання. Взаємне – обоє закоханих літають під його магічними чарами; без відповіді – обов’язково один страждає; а то ще може виникнути й любовний трикутник – і знову в когось на душі пече та щемить від суму та смутку. Так було і так є. Якщо і далі буде – про це скажуть майбутні покоління.

• Любов підносить серце над землею

І робить дивовижні чудеса.

Стає людина зовсім інша з нею,

Тоді в її душі живе краса!

• Тоді в душі троянда розцвітає,

Співає у душі тоді весна!

Любов людська велику силу має,

     Зцілити може й оживить вона.

• Ось такою різною буває любов - трагічною і комічною, щасливою і нерозділеною, Але  як би там не було, саме здатність закохуватися наповнює душу й серце людини ні з чим незрівнянними відчуттями, підносить її над буденністю.

• Бо саме в багатогранності – вічна загадка любові, яку комусь із вас ще тільки належить збагнути, осмислити, пропустити крізь серце і зберегти у душі на все життя. І так хочеться вірити, що ви винесете з нього тверде переконання   і здатність кохати.

• Вечір закінчується, але свято у наших серцях триває. Нехай ваші серця  завжди будуть зігріті  чиєюсь любов’ю і ласкою, а тепло нашої зустрічі зігріває ваші душі.

• Зігрійте і ви когось любов’ю, турботою, адже кохання – не просто почуття. Це сенс нашого життя. Нехай любов і краса супроводжують ваше життя і наповнюють його гармонією..

• І завершує наш вечір чарівний вальс у виконанні учнів 11-Б класу

                      Запрошуємо на сцену всіх учасників нашого вечора.