Сценарій   літературного вечора

                        «Нехай не кінчається любов»

♦.Привітання директора ліцею Грєхової Віри Іванівни.

♦.Пісня «Как здорово, что все мы здесь сегодня собрались».

  ♦Кохання – це найкраще почуття,

Воно не має меж, воно безкрає!

З любові починається життя,

Вона усе найкраще починає.

  ♦Це від любові сонячно стає,

Душа аж до зірок увись несеться.

Якщо кохання в серці твоїм є,

То все чарівним і легким здається.

  ♦Це від любові так цвітуть луги,

Уся земля з полегкістю зітхає.

Закутались в тумани береги...

Любов магічну чудо-силу має.

. ♦Пісня «Із джерела».

  ♦Добрий вечір, шановні друзі! Ми  з вами маємо чудову нагоду помандрувати країною любові, поблукати вулицями великого щастя, бо сьогодні у нас – традиційний літературний вечір, який називається «Нехай не кінчається любов...».

  ♦  Ми дуже раді, що у нашому вечорі беруть участь вчителі, учні та випускники нашої школи, двері якої завжди привітно відкриті для всіх.

    ♦Отже, ще раз про любов. Любов, таємничу і загадкову, яка стояла і стоїть біля витоків тих миттєвостей, коли в душах людських виникає щось незбагненне, животворяще, яка викликає подив і захоплення, вводить у світ краси і величі.

   ♦ Пісня «Там, де ти є».

    ♦Змінюються часи і влада, змінюється життя і людський світогляд, але незмінними залишаються найвищі істини, незмінною лишається людська потреба любити. Нерозгаданою залишається таємниця душі, в якій негасимим вогнем горить священне і нездоланне почуття любові.

  ♦  Кохання – одне з найкращих і найглибших людських почуттів, невичерпне та вічне, як саме життя. Його сила облагороджує, робить людину добрішою і кращою. спрямовує на величні діла і героїчні вчинки, а іноді змушує тяжко страждати.

   ♦ Здається, все просто: кохання облагороджує нас, приносить щастя. Але...якби було тільки так! Якби не існувала, не завдавала нам мук нерозділена любов. Що ж. кохання за гроші не купиш... На жаль, цього не зрозуміли герої повісті «Бесприданница» О.Островського . ( Музика до романсу  «А напоследок я скажу...»).

   ♦. Сцена з п’єси О.Островського «Бесприданница».

   ♦ Романс  «А напоследок я скажу...».

   ♦Музика кохання звучить у кожному з нас. Але людина тим і велична, що вона – диригент цього оркестру. Вона може все або нічого. А справжнє кохання здатне подолати всі перешкоди, навіть якщо в нього не вірять інші.

    ♦ І навіть тоді, коли ми бачимо в іншій людині якийсь недолік, то, кохаючи, все прощаємо, як уміли це робити герої Бабеля «Заручини в Одесі» (На фоні єврейської мелодії).

   ♦. Сцена із твору І. Бабеля «Заручини в Одесі»

   .♦ Єврейський танець.

     ♦Кохання базується на взаємній повазі, моральній чистоті і правдивості, вірності і щирості.

     ♦І таких принципів у стосунках між людьми  необхідно дотримуватись завжди: і в наш час, і в часи «Назара Стодолі» Т.Шевченка.

.   ♦ Сцена із п’єси «Назар Стодоля».

     ♦Щоб дійсно когось любити, необхідно любити його за те, хто він є, а не за те, як він виглядає. Про це, на жаль, забули герої «Казки про Федота - стрільця» Л.Філатова.

  . ♦Сцена з «Казки про Федота - стрільця».

    ♦В коханні потрібні і вміння володіти собою, і вміння жертвувати. Не дорікати, не калічити власне життя, а спробувати перемогти почуття. яке чомусь виявилось непотрібним. Не треба втрачати ні гідності, ні надії.

     ♦Хто з нас не захоплювався чарівним словом поезії про кохання! Під загадковим  мерехтінням зірок не мріяв читати вірші найближчій коханій людині?

   . ♦Вірш В.Висоцького «Письмо женщине».

     ♦Щастя не любить тих, хто піддається відчаю, отруює життя собі й іншим у помсту за кохання, яке не вдалося.

     ♦У коханні є і страждання, і розчарування, і непорозуміння, і образи. Та що поробиш, таке воно непросте життя. Одним словом «селяві».

   ♦ Пісня «Селяві».

    ♦ Мотив кохання був і залишається найголовнішим у світовій літературі.

     ♦Дуже важливо у сімейному житті не давати себе на розшматування життєвим негараздам, накопиченій роками втомі, копійчаним труднощам, сімейним сваркам, як це робили герої п’єси Т.Сулими «Дячиха».

    ♦ .Сцена з п’єси Т.Сулими «Дячиха».

     ♦Кохання – факел людського життя. Нехай воно не обпалює ваші крила любові, а підносить ваші почуття, помисли, мрії.

     ♦Вам, закохані, ми бажаємо лебединої вірності. Нехай між вами ніколи не буде ні зради. ні сліз, ні печалі.

    ♦Минуще все, любов лиш вічна.

Міліють ріки, душі і слова.

І лиш вона пронизує сторіччя,

Перецвітає й знову ожива!

    ♦Тож нехай кожного року любов приводить вас, дорогі наші випускники, до рідної школи, де ми вам завжди будемо раді.

. ♦ Пісня «Вечер школьных друзей».

                                               2012 рік

Підготувала вчитель світової літератури Ліференко Людмила Іванівна