Організація уроку із застосуванням технології РКМ 
Відповідно до завдань нашого дослідження, тепер необхідно перейти до особливостей «Розвитку критичного мислення» як загальнопедагогічної технології. Як вже зазначено було вище, технологі РКМЧП – надпредметна, вона може застосовуватись в будь-якій програмі й стосовно будь-яких предметів. В основу технологи покладений базовий дидактичний цикл, що складається із трьох етапів (стадій). Кожна фаза має свої цілі й завдання, а також набір характерних прийомів, спрямованих спочатку на активізацію дослідницької, творчої діяльності, а потім на осмислення й узагальнення набутих знань. 
Отже, технологія розвитку критичного мислення через читання й письмо являє собою структуру уроку, що складається із трьох етапів: стадії виклику, смислової стадії й стадії рефлексії.

Дослідники стверджують, що така структура уроку відповідає етапам людського сприйняття: спочатку треба настроїтися, згадати, що тобі відомо по цій темі, потім познайомитися з новою інформацією, потім подумати, для чого тобі знадобляться отримані знання і як ти зможеш їх застосувати.

Стадія виклику налаштовує на отримання нової інформації: учні активізуються, чому сприяє індивідуальна відповідь на запитання, яке актуалізує попередні знання й, що особливо важливо, формує запит на отримання нової інформації. Крім того, звернення до особистого досвіду формує особисту зацікавленість в отриманні знань. В учнів пробуджується інтерес до теми, визначаються цілі вивчення майбутнього навчального матеріалу. На даному етапі викладач викликає вже наявні знання в учнів по даній темі, активізує їхню розумову діяльність, а також відбувається коректування й уточнення цілей. Учні, у свою чергу, згадують, що їм відомо по вивченій темі, систематизують інформацію, ставлять запитання, на які хотіли б одержати відповіді.

Стадія осмислення – змістовна, у ході якої й відбувається спрямована, осмислена робота, показує, що в процесі читання відбувається первинний аналіз і ранжирування інформації. На цій фазі діяльність викладача полягає в збереженні інтересу учнів до досліджуваної теми при безпосередній роботі з новою інформацією й спрямуванні учнів від «старих» знань до «нових». Учні читають текст, використовуючи запропоновані вчителем методи читання, роблять позначки на полях у міру осмислення нової інформації.

Стадія рефлексії перетворює інформацію, досліджувану на уроці, у власне знання. Вона спрямована на систематизацію інформаціі, вироблення нових ідей, розв'язок поставлених раніше цілей. Полягає в тому, щоб виправити попередні уявлення, зібрані на стадії виклику, “привласнити” нову інформацію й визначити подальші перспективи у вивченні теми. Головне тут у діяльності педагога – повернути учнів до первісних записів-припущень, а також організувати роботу з вивчення, доповнення пройденого. Учителю необхідно також постаратися дати творчі, дослідницькі й практичні завданння на основі вивченої інформації.

До особливостей організації навчального процесу з використанням технології розвитку критичного мислення відносять також колективний спосіб навчання, тому що основою є робота учнів у динамічних парах і групах. Широко застосовуються різні комбінації цих форм («хрест», «зигзаг» т.п.).

Тексту приділяється пріоритетна роль: його читають, переказують, аналізують, трансформують, інтерпретують, дискутують, нарешті, складають. Учню треба освоїти свій текст, виробити власну думку, виразити себе зрозуміло, доказово, упевнено. Надзвичайно важливе вміння слухати й чути іншу точку зору, розуміти, що й вона має право на існування. Роль учителя – в основному координуюча.

Популярним методом демонстрації процесу мислення є графічна організація матеріалу. Моделі, малюнки, схеми й т.п. відбивають взаємини між ідеями, показують учням хід думок. Процес мислення, прихований від очей, стає наочним, знаходить видиме втілення.