Вітаю Вас, Гість
Головна » Файли » Конспекти уроків

Середньовіччя як історична і культурна доба, її хронологічні межі. Із китайської лірики. Лі Бо.
20.03.2016, 22:34

 

 

Тема уроку: Середньовіччя як історична і культурна доба, її хронологічні межі.  Із китайської лірики.  «Вулкан поезії» Лі Бо, вишуканість і  тонкий ліризм його поезії                                                    

Мета уроку: ознайомити учнів зі своєрідністю доби Середньовіччя, зокрема у літературі; визначити характерні ознаки середньовічної китайської лірики на прикладі творчості поета Лі Бо;  показати її тісний зв’язок із філософією; допомогти зрозуміти особливості східної поезії; розвивати  навички виразного читання, аналізу поетичного тексту; сприяти розвиткові емоційних почуттів, образного сприйняття світу; виховувати інтерес до східних культур.

 

Обладнання: ілюстративний матеріал про Середньовіччя та Китай, ребус «Середньовіччя», портрет Лі Бо та тексти його поезій, малюнки учнів, аудіозапис китайської національної мелодії «Вічність».

 

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань, умінь та навичок

 

Форма уроку: урок-подорож поза часом і простором

 

Хід уроку:

І. Організаційний момент

1. Привітання

2. Психологічно-емоційна розминка-настанова

- Нам для роботи потрібен гарний настрій, адже він найкраще допомагає у досягненні успіху. Для створення гарного настрою пропоную вам невеличкий жарт:

Учитель на уроці розповідає дітям:

-Уявляєте, у наших предків не було ні електрики, ні телебачення, ні комп’ютерів..

Голос із задньої парти:

- Ось тому вони й вмерли!                                                                                        

ІІ. Мотиваційний момент

1. Повідомлення вчителя

- Сьогодні на уроці ми теж будемо говорити про наших предків, тобто про минулі часи, коли не було ні електрики, ні телебачення, ні інших сучасних розваг. Тим не менше, це були цікаві часи. Які саме, спробуйте здогадатися самі, розгадавши ребус.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку

ІV. Сприйняття нового матеріалу

1. Лекція вчителя (з демонстрацією ілюстративного матеріалу)

- Людство невпинне у своєму поступові. Прийшов час і в історії нашого світу на зміну добі Античності настав період Середньовіччя – один із найзагадковіших і найлегендарніших. Крім того, це ще й був найдовший період в історії людської цивілізації – тривав понад 1000 років. Це був суперечливий час прекрасних лицарів і суворих законів, дивовижної моди і казкових замків, час, відзначений великим впливом церкви і виснажений жорстокими війнами. Час, про який і досі ходять легенди і створюються майже міфічні розповіді.

Тисячолітній період розвитку середньовічної літератури надзвичайно важливий в історії духовної культури людства. Тоді світова культура вступила в новий період розвитку, що значною мірою було зумовлено «великим переселенням народів», а по суті – появою нових держав. Період Середньовіччя розпочався із розпадом Римської імперії приблизно у IV столітті нашої ери і тривав у Європі до другої половини XVII століття, а на Сході – до XIX століття. Це епоха розквіту арабської, ірано-таджицької, китайської і японської літератур. Середньовічну європейську літературу поділяють на три періоди: (Запис у зошити)

 І.- Раннє Середньовіччя ( ІV-ХІ ст..)

 ІІ.- Зріле Середньовіччя ( ХІІ-ХІV ст..)

 ІІІ.- Пізнє Середньовіччя, початок Відродження (ХV-ХVІ ст..)

   «Золотою сторінкою» світової літератури стала східна література Середньовіччя, яка подарувала світові плеяду енциклопедично освічених, усебічно розвинених велетнів думки – філософа і лікаря Авіценну, астронома і математика Абу-Рейхана Мухаммеда Біруні, засновника алгебри Аль-Хоремі, філософа, математика, поета Омара Хайяма. Найголовніше, що об’єднує східних митців цього періоду, - це палка зацікавленість людиною: її життям, почуттями, проблемами, знаннями, її духовними пошуками. Проте кожній національній східній літературі притаманні оригінальні риси, пов’язані з національними особливостями народів, релігією, яку вони сповідували.

Наша сьогоднішня мандрівка пролягла до Китаю. Які асоціації викликає у вас слово Китай? 

2. Асоціативне письмо на тему «Китай» (під запис старовинної китайської мелодії «Вічність»)

 Учні протягом 1 хв. Записують свої асоціації до даного поняття. По закінченню бажаючі зачитують свої результати.

3.  Слово вчителя

На сьогоднішньому уроці ми розпочнемо цікаву подорож у світ середньовічної літератури народів Сходу. Золотою сторінкою світової літератури стала середньовічна китайська література, зокрема поезія. На уроці ми дізнаємося про країну Китай, її культуру, поета – великого Лі Бо, будемо аналізувати його  поетичні твори.

Учні класу заздалегідь одержали завдання. Вони об’єдналися в групи «географів», «культурологів», «біографів». Кожна група працювала над своїм міні-проектом.

4. Повідомлення групи «географів»

1. Китай – велика країна, розташована на південному сході Азії. Тут є високі Тібетські гори, пустеля Гобі, річка Янцзи. Води Тихого океану неначе приховують цю країну від усього світу.

2. У різних провінціях Китаю різні кліматичні умови. На північному заході та в пустелі Гобі завжди вітряна зима і жарке літо. У Тібеті довга холодна зима й коротке прохолодне літо. Опадів мало. На південному сході – коротка тепла зима й довге жарке літо з частими зливами.

3. Столиця Китаю – Пекін.

Грошова одиниця – юань.

Китай – найбільша країна за кількістю населення в світі.

Площа країни – 9,6 млн. км2

Населення – понад 1,3 мільярди чоловік. Це одна п'ята частина усього населення Землі.

Славиться китайська медицина.

5. Учитель

Епоху династії Тан називають «золотим століттям». Про розвиток культури за часів правління династії Тан розкажуть нам  «культурологи».

6. Повідомлення групи «культурологів»

1. Розквіт культури Китаю припадає на час правління династії Тан. У VIIIстолітті настало бурхливе піднесення культури та науки. На вулицях міста можна було побачити японських вчених, індусів, арабів, корейців, тібетців. У Китаї розвивалося книгодрукування. Працювала  Академія «Ханьмінь», школа співаків та музикантів, придворний театр, загальноосвітні школи та бібліотеки. У 713 році почала видаватися перша у світі друкована газета. Імператор Сюаньцзун запрошував до свого палацу талановитих людей.

2. Що цікаво – у Китаї було особливе ставлення до книги. Можна сказати, що там панував культ книги. Усі заможні китайці були освіченими. У кабінеті, де містилася бібліотека, курилася пахуча речовина, що сприяло медитації, тобто роздумам, дрімотному мріянню. Читач не торкався сторінок пальцями, а перегортав їх добре доглянутими нігтями. Книга розкривалася для читання повільно і дбайливо, так само обережно її ставили на місце. Книги складалися горизонтально. З кожної звисала стрічка з назвою книги.

7. Повідомлення вчителя «Основні особливості розвитку літератури Китаю» (за повідомленням учні роблять записи у зошити)

Унікальною особливістю китайської літератури є тісний зв’язок з філософією.Як стверджують філософи, китайська література зазнала впливу двох філософських систем – конфуціанства та даосизму.

Конфуціанство – етико–політичне вчення давньокитайського мислителя Конфуція ( VI ст. до н. е.). Головним у вченні Конфуція є поняття «жень» - гуманність.

Даосизм ( дао – шлях) – одне з філософських учень Китаю, яке стверджує, що людина – частинка Всесвіту, що людина і природа – єдине ціле, тому пізнати природу -  означає пізнати людину. Даосизм вважає за благо нічого не змінювати у людській сутності, а лише прислухатись до потаємного у природі й людині.

Пріоритет належав конфуціанству. Це вчення створив Конфуцій. Його можна виразити у двох основних принципах:

1)Допомагай іншим досягти того, чого б ти сам хотів досягти;

2)Чого не бажаєш собі, того не роби іншим.

- Що нагадує вам даний принцип? (Золоте правило моралі: стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе).

Саме у високій моральності й  полягає сила китайської літератури, зокрема поезії.

У Китаї було особливе ставлення до поезії.

8. Повідомлення групи «культурологів»

Уміння писати вірші було в Китаї обов’язковою рисою освіченості. Державну посаду може зайняти той,  хто вміє писати вірші, може скласти іспит з поезії. Жодне дружнє застілля не обходилося без віршів, їх присвячували одне одному під час зустрічей чи розставання. Вважалося, що поезія здатна замінити навіть ліки, може втамувати душевний біль.

9. Слово учителя  елементами бесіди

Ось така земля і зростила великого  Лі Бо. Китайське прислів’я гласить: «Мало побачить той, хто дивиться з колодязя».

-           Як ви його розумієте?

-           Що потрібно для того, щоб багато побачити?

Дорога поетів ніколи не була легкою, адже вони намагалися дійти самої суті. Такою людиною був Лі Бо, який міг залишити свій дім і вирушити в мандри, оселитися в горах, подалі від людей. Природа стала його домівкою, а дахом над головою був світ космосу.

10. Повідомлення групи «біографів» про Лі Бо

1. Лі Бо народився 701 року в провінції Сичуань. Ще в юності він мріяв допомагати людям, тому й обрав досить дивний для його покоління шлях: покинув дім, відмовився бути чиновником і вирушив у мандри. Жив самітником.

Справжнє ім’я поета Тай-бо, що означає «досконало чистий». Сучасники стверджували, що у Лі Бо в попереку є «кістка гордості», яка не дає йому змоги гнути спину перед сильними цього світу.

Учитись він почав з 5 років. Вивчав арифметику, історію та літературу. У 15 років писав оди, в яких славив природу. У 17 – поселився відлюдником у горах Міньшань, де прожив кілька років, читаючи, граючи на лютні та пишучи вірші.

2. Двадцятирічного юнака запросили на посаду чиновника: ніхто при дворі не знав іноземних мов, тільки Лі Бо зумів прочитати і належно відповісти на послання, чим відвів загрозу війни. За це йому подарували « вчене звання». Але він відмовився від посади і подався в мандри.

Під час повстання проти імператора Лі Бо був на службі у принца Лі Ліля, молодшого брата імператора. Оскільки принц виступив на боці заколотників, то поета, як його прихильника, кинули до в’язниці. Через деякий час відправили на заслання. Після повернення він оселився у родича, де й помер у 762 році.

3. Про Лі Бо існує багато легенд. У одній із них розповідається, як одного разу він плив на човні і поглянув у воду, у якій відбилося нічне небо, відчув свободу, потягнувся рукою до місяця, випав із човна й потонув. За іншою легендою він вознісся на небо.

11. Випереджувальне завдання

- Поезію Лі Бо називають «поезією гір та річок». Чому саме?

12. Читання поезії Лі Бо. «Входжу в річку»

Підготовка до сприйняття тексту

- Заплющіть очі. Уявіть ранню осінь, прохолодний день. Ви – на березі річки, входите у воду… Що відчуваєте? (Свіжість, прохолоду, чистоту…) Відчуйте, як приємно торкається ваших ніг річкова вода, що рухається за течією….

Читання поезії підготовленим учнем

Аналіз вірша:

-           Яка тема цього вірша? (Вірш про природу).

-           Якою постає природа у вірші? (Природа і ліричний герой – це ніби щось єдине).

-           Які асоціації викликає у вас дана поезія? (Річка, квіти, хмари, заводь).

-           Докажіть, що природа у Лі Бо, ніби жива ісота. (Є олюднення)

-           Що таке олюднення? (Олюднення – різновид метафори. Перенесення властивостей живих істот на основі подібності).

-           Випишіть олюднення. («Грає вода», «хвилюється заводь»).

-           Доведіть, що у вірші є місце тузі. (Прочитати рядки вірша).

-           За ким тужить поет? (За другом, за батьківщиною).

-           То яка ще тема вірша? (Тема дружби, туги за батьківщиною).

 

13. Виразне читання учнями поезії Лі Бо «Печаль на яшмовому ганку»

Словникова робота

Яшма – камінь пістрявий або крапчастий, гірська порода, до складу якої входить кварц та інші мінерали. Напівдорогоцінний камінь.

Аналіз поезії

-           Яким настроєм пронизаний вірш? (Сумним).

-           Яка тема вірша? (Це вірш про природу).

-           Які засоби художньої виразності підсилюють смуток? (Епітети)

-           Що таке епітети? (Художні означення)

-           Знайдіть і випишіть епітети. («Холодна роса», «мовчазні небеса», «місяць осінній, печальний».

-           Які ще є засоби художньої виразності? (Метафори)

-           Що таке метафора? (Метафора – перенесення властивостей і ознак одного явища на інші на основі подібності).

-           Випишемо метафори. («Місяць згаса»).

-           Який є символічний образ у вірші? (Місяць)

-           Що він означає? (Місяць – символ щирої дружби, чистоти, вірності).

-           Поясніть, чому поезію Лі Бо називають «поезією гір та річок»?

14. Слово учителя із записом у зошити

Лі Бо приваблюють високі гори, стрімкі водоспади, бурхливі ріки, круті вершини. Також поета хвилює злиденне життя трудівників, тяжка праця селян, важка доля жінки.

Отже, теми поезії Лі Бо: (запис у зошити)

-           Природа і поет

-           Ностальгія за батьківщиною

-           Співчуття знедоленим

-           Дружба

Поезії Лі Бо притаманна вишуканість і тонкий ліризм. Китайці називають його «вулканом»  поезії. Природа Лі Бо жива. Вулкан на Меркурії назвали в честь поета  - Лі Бо.

 

V. Закріплення матеріалу

1. Вправа «Продовжіть речення»

1.      Лі Бо жив у горах, далеко від людей, тому що…

2.      Поет у віршах зображував…

3.      Я вважаю Лі Бо…

4.      Китайська поезія близька мені тим, що…

2. Створення сенканів на тему «Лі Бо»

 

VІ. Підсумок уроку, домашнє завдання

Виразно читати та аналізувати поезії Лі Бо.

Підготувати повідомлення про Ду Фу.

Намалювати малюнки до поезій Лі Бо (за бажанням)

 

Категорія: Конспекти уроків | Додав: Lifli
Переглядів: 2253 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar